Святий преподобний Олексій, чоловік Божий

 Преподобний Олексій народився в Римі в родині благочестивих Євфіміана і Аглаіди. Подружжя тривалий час було бездітним і невпинно молило Господа про дарування потомства. І Господь потішив подружжя народженням сина Олексія. У шість років юнак почав вчитися і успішно вивчав світські науки, але особливо старанно читав Святе Письмо. Ставши юнаком, він почав наслідувати своїм батькам: строго постив, роздавав милостиню і під багатим одягом таємно носив волосяницю. У ньому рано визріло бажання залишити світ і служити Єдиному Богу. Однак батьки збиралися одружити Олексія і, коли він досяг повноліття, знайшли йому наречену.

Після заручин, залишившись наодинці ввечері зі своєю нареченою, Олексій зняв з пальця перстень, віддав їй і сказав: "Збережи це, і нехай Господь буде з нами, Своєю благодаттю влаштовуючи нам нове життя". А сам таємно пішов з дому, сів на корабель і відплив в Месопотамію.

Потрапивши до міста Едесси, де зберігався Нерукотворний образ Господа, Алексій продав усе, що в нього було, роздав гроші жебракам і став жити при церкві Пресвятої Богородиці на паперті і годуватися подаяннями. Преподобний харчувався тільки хлібом і водою, а отриману милостиню роздавав немічним і старим. Кожної неділі він причащався Святих Таїн.

Рідні всюди шукали зниклого Алексія, за безуспішно. Слуги, послані Евфіміаном на розшуки, побували і в Едесі, але не впізнали в злидарю, що сидить на паперті, свого пана. Від суворого посту тіло його висохло, краса зникла, зір став слабким. Блаженний же впізнав їх і дякував Господу за те, що отримав подаяння від своїх слуг.

Невтішна мати святого Олексія зачинилися у своїй кімнаті, невпинно молячись за сина. Дружина його горювала разом зі свекрухою.

Преподобний прожив в Едесі сімнадцять років. Одного разу паламарю церкви, при якій подвизався преподобний, було видіння про нього: Матір Божа через свою святу ікону звеліла: "Введи в Мою церкву Божого чоловіка, гідного Царства Небесного; молитва його доходить до Бога, як кадило пахощів, і Дух Святий спочиває на ньому". Паламар почав шукати таку людину, але довго не міг знайти. Тоді він з молитвою звернувся до Пресвятої Богородиці, просячи її вирішити його непорозуміння. І знову був голос від ікони, який сповістив, що Божий чоловік є той самий жебрак, який сидить на церковній паперті. Паламар знайшов святого Олексія і ввів до церкви. Святий, уникаючи слави, таємно сів на корабель, що йшов до Кілікії. Але Промисел Божий вирішив інакше: буря занесла корабель далеко на захід і прибила до берега Італії. Блаженний рушив до Риму. Невпізнаний, він смиренно просив у свого батька дозволу оселитися в якому-небудь куточку його двору. Євфіміан помістив Олексія в спеціально влаштованому приміщенні при вході в будинок і звелів годувати його зі свого столу.

Живучи в батьківському домі, блаженний продовжував постити і проводити дні і ночі в молитві. Він смиренно терпів образи і глузування від слуг рідного батька. Кімната Олексія знаходилася навпроти вікон його нареченої і подвижник тяжко страждав, чуючи її плач. Тільки безмірна любов до Бога допомагала блаженному переносити цю муку. Святий Олексій прожив у будинку своїх батьків 17 років і був сповіщений Господом про день своєї кончини. Тоді святий, взявши хартію, описав своє життя, просячи прощення у батьків і нареченої.

У день кончини святого Олексія в соборній церкві служив літургію Римський Папа Інокентій (402 - 417) у присутності імператора Гонорія (395 - 423). Під час служби з вівтаря пролунав дивний Голос: "Прийдіть до Мене, всі тружденні і обтяжені, і Я заспокою вас" (Мт. II, 28). Всі присутні зі страху попадали на землю. Голос продовжував: "Знайдіть Божого чоловіка, що відходить у вічне життя, нехай він помолиться за місто". Стали шукати по всьому Риму, але не знайшли праведника.

З четверга на п'ятницю Папа, здійснюючи всенощне бдіння, просив Господа вказати угодника Божого. Після літургії знову в храмі почувся голос: "Шукайте Божого чоловіка в будинку Євфіміана". Всі поспішили туди, але святий вже помер. Обличчя його світилося подібно лику Ангела, а в руці була затиснута хартія, яку він не випускав, як не намагалися її взяти. Тіло блаженного поклали на ложе, покрите дорогими покривалами. Папа і імператор опустилися на коліна і звернулися до преподобного, як до живого, просячи розтиснути руку. І святий виконав їх благання. Коли лист був прочитаний, батько, мати і наречена праведника з плачем вклонилися його чесним мощам.

Тіло святого, від якого почали відбуватися зцілення, було поставлено посеред площі. Сюди зібрався весь Рим. Імператор і Папа самі внесли тіло святого до церкви, де воно було цілий тиждень, а потім було покладено в мармурову гробницю. Від святих мощей стало витікати запашне миро, яке надавало зцілення хворим.

Чесні останки святого Олексія, людини Божої, поховані у церкві святого Воніфатія. В 1216 році були знайдені мощі. Життя святого преподобного Олексія, чоловіка Божого, завжди було одним з улюблених на Русі.

Дні пам'яті: 30 березня (17 березня за ст. ст.).

Молитва до св. прп. Олексія, чоловіка Божого. 

О великий Христовий угоднику, святий чоловіче Божий Олексію, що душею на небесах біля Престолу Господнього перебуваєш, а на землі, даною тобі Богом благодаттю, різні чудеса здійснюєш! Зглянься милостиво на людей, які біля ікони твоєї з сокрушенням сердець моляться і просять у тебе допомоги та заступництва. Простягни молитовно до Господа Бога чесні руки твої і виблагай нам у Нього прощення гріхів наших вільних і невільних: тим, що від хвороб страждають - зцілення; тим, що спокуси терплять - заступництво; тим, що у скорботі перебувають - заспокоєння; тим, що бідують - швидку допомогу, а всім, що шанують тебе - мирний та християнський кінець життя і добру відповідь на Страшному Суді Христовому.

О угоднику Божий, не осором надії нашої, яку на тебе, після Бога і Богородиці, покладаємо, але будь нашим помічником і  покровителем для  спасіння, щоб  твоїми молитвами, отримавши благодать та милість від Господа, ми прославляли чоловіколюбність Отця і Сина, і Святого Духа, в Трійці славимого і поклоняємого Бога, і твоє святе заступництво нині і повсякчас, і навіки-віків. Амінь.

Прим.: Моляться преподобному Олексію, чоловіку Божому при оволодінні душі гордістю та від укусу змії.