Рівненська область, Дубенський район, с. Онишківці

Святе джерело праведної Ганни

    Джерело святої праведної Ганни в с. Онишківці  - це одна з древніх святинь православ'я, до якої вже не одне століття поспішають паломники в надії зануритися в його благодатні води, черпаючи у них сили та здоров'я, як душевне так і тілесне.

   Науковці не заперечують цінності джерела. Щоправда, пояснюють все простіше: взаємодія срібла і характерного для цих країв каменя – кремнію – благодатно впливає на людський організм. Температура цілорічно однакова – близько чотирьох градусів за Цельсієм. Недовге купання в такій воді сприяє зміцненню захисних сил організму.

Історія цього святого місця поринає коренями у сиву давнину. На жаль, через давність подій в ній є багато неточностей, суперечних фактів та "білих плям" у послідовності подій, але все ж таки по дрібницям вдалося зібрати невеличкий матеріал, який розповідає про явлення Промислу Божого, яскравих прикладах полум'яної молитви, чудесних зціленнях та покарання за непослух волі Божій.

За народними оповіданнями, село Онишківці давнє, засновником його був поміщик Онисько. Тоді це було вбоге поселення лісорубів, які прибули сюди з-під Кременця. Вперше воно згадується під назвою "Онишківці" в актах 1570 року.

У середині 17 ст., коли село було сплюндроване татарами під час нашестя на Почаївську Лавру, постраждав і місцевий храм. На відстані кілометра від села колись теж був храм, який в свій час був збережений від наруги - він увійшов під землю. Минули роки, і в селі побудували нову церкву, але пам'ять про святе місце збереглась, а історія його передавалась з покоління в покоління, доки не було явлене нове чудо, яке знову засвідчило, що це місце особливе і на ньому перебуває Божа Благодать.

Тут з'явилася ікона святої праведної Ганни, яку першими побачили пастушки. Невдовзі ціле село дізналося про чудо і зібралося на місці появу образу. Ікону урочисто перенесли до невеликого сільського храму, але наступного дня її там не знайшли. Вирішивши, що образові не було віддано належної пошани, мешканці села вдруге, зі священиками, відслуживши молебень, перенесли ікону до церкви. Та вранці її знову знайшли на старому місці.

Тоді лише всі зрозуміли, що праведна Ганна сама вибрала собі місце. З того часу на місці явлення ікони забило цілюще джерело, до якого протягом віків спрямовувались православні, щоб окунутись в його священних водах та отримати зцілення від хвороб. Пізніше біля джерела була побудована капличка, де і зберігався святий образ.

Під час Першої Світової війни с. Онишківці попало під лінію фронту. Австрійські солдати, поглумившись над святинями, розібрали капличку на джерелі святої Ганни, використавши будівельні матеріали для укріплення фронтових окопів. З того часу безслідно зникли всі святині села. Чи вони були взагалі знищені, чи були вивезені окупантами - залишилося загадкою.

Після Першої Світової війни капличка були знову відбудовані, але у 1959 р. вона була закрита, а всі її святині були перевезені в Онишківський храм. Потім капличку перевезли в с. Берег і поставили біля місцевого храму, щоб відкрити в ній буфет. Так як ніхто не виявив бажання працювати там продавцем, капличку через рік остаточно розібрали і продали по частинах. Джерело від часу закриття каплички було засипане землею і накрите бетонними плитами.

Але Господь поруганий не буває. Джерельна вода утворила струмок, який своєю свіжістю живив навколишні озера з рибою. Коли засипали джерело, риба в озерах стала гинути. Тоді поряд із засипаним джерелом вирили канаву, з якої знову потекла вода в озера.

На початку 90-х років місцеві жителі почали будувати новий храм в честь праведної Ганни. Попередньо очистили джерело і заклали фундамент із бетонних блоків і плит у вигляді трьох коридорів, по яких знову потекла джерельна вода. Незабаром над самим джерелом був споруджений дерев'яний поміст, пізніше замінений бетонними плитами, і поставлений невеличкий колодязь для освячення та набирання води.

Незважаючи на те, що джерело тривалий час було у занепаді, православний народ не забував святе місце. Із року в рік до нього приїжджали численні паломники, щоб поклонитись святині і набрати цілющої води.

Нова сторінка в багатовіковій історії джерела відкрилася на початку нового тисячоліття. 17 квітня 2000 р. Постановою Священного Синоду УПЦ було прийнято рішення відкрити в с. Онишківці Дубенського району Рівненської області на джерелі праведної Ганни скит Городоцького Свято-Миколаївського жіночого монастиря.

Перші кроки по улаштуванню монастирського життя на джерелі були нелегкими. З Божою допомогою та під мудрим керівництвом настоятельниці монастиря ігумені Михаїли сестри поступово почали розбудову та благоустрій древньої святині, до якої віками йшла стежина і про яку Божий народ ніколи не забував. Поступово провівши реставрацію та розпис храму, з часом було встановлено в ньому щоденне богослужіння. Після вечірнього богослужіння за монастирським звичаєм звершується хресний хід навколо джерела і храму з іконою праведної Ганни.

Основне престольне свято на скиту - успіння праведної Ганни (7 серпня). В цей день до джерела поспішають тисячі православних, щоб вшанувати пам'ять святої. (Свята праведна Ганна - матір Марії Богородиці й бабця Ісуса Христа. Довгий час подружнього життя, що вони прожили з чоловіком Іоакимом не приніс їм дітей і лише палкі молитви й глибока віра подарували їм народження доньки Марії. В християнстві св. Ганна вважається покровителькою материнства й саме в неї бездітні жінки вимолюють діточок).

Після святкової Всеношної в 23.00 духовенством звершується акафіст праведній Ганні та нічна Літургія в храмі. О 6.00 в трапезному храмі в честь Ієрусалимської ікони Божої Матері служиться рання Божественна Літургія. Святкове богослужіння в честь святої Ганни вранці о 10.00 звершується під накриттям літнього храму. Традиційно по закінченні Божественної Літургії звершується хресний хід та водосвяття. Радість і душевний спокій, умиротворення і надію несе з собою кожен, хто побував тут.

Щодо звичайних прочан, то джерело до них завжди прихильне – каже настоятелька, сестра Рахіль. Праведна Ганна дуже допомагає жінкам, у яких немає діток, наголошує вона. «Були такі випадки, коли до нас приїжджало подружжя з Криму – в них 18 років не було дітей, – розповідає сестра Рахіль. – Вони помолилися, окунулися, і вже через рік написали нам подячний лист, що праведна Ганна послала їм доньку, яку вони так і назвали – Ганною. Ось перед Паскою ми хрестили маленьку дівчинку – Ганну. У цього подружжя також до десяти років не було дітей, і після купання праведна Ганна послала таку радість у ту сім’ю. Таких випадків безліч».

Свято закінчилося, духовенство і паломники роз'їхалися, все затихло, а скит продовжує своє життя: тут знову звучить Слово Боже, тепляться перед святими іконами лампадки, возноситься до Всеблагого Господа молитва.

Дні престольних та головних свят - це дні особливої благодаті, посиленої заступництвом небесного покровителя свята та молитовним єднанням всіх присутніх. Але не всім життєві обставини дозволяють приїхати на свято. Такі паломники можуть знайти втіху в щоденних богослужіннях, які звершуються в храмі скита: вранці Божественна Літургія починається о 7.00, а вечірнє богослужіння о 17.00. в ніч з п'ятниці на суботу о 24.00 служаться нічні літургії, у недільні та святкові дні початок богослужіння о 9.00 ранку. Кожен день, крім суботи, після закінчення богослужіння біля джерела служиться молебень праведній Ганні.

Посилання: http://mskifa.narod.ru/djerela.html

A.Melan - http://www.panoramio.com/photo/44580355